27 січня - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
Пам’ять мільйонів неоплаканих і невідспіваних, похованих без труни й молитви, позбавлених власної могили й шани вшановуємо сьогодні, 27 січня, у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту… За офіційними даними, жертвами масового винищення євреїв під час Другої світової війни стали шість мільйонів людей. З них три мільйони закатовано фашистами в газових камерах, до двох мільйонів розстріляні, решту виснажено голодом і тортурами…В Україні Голокост забрав два мільйони євреїв, з лиця землі стиралися єврейські домівки, навіть цілі містечка.
Конвеєр смерті не оминув і територію нашого району.
ГАЙСИН. Влітку 1941 року єврейському населенню Гайсина німецькими комендантами було наказано переселитися у гетто по Робітничій вулиці, в інших частинах міста проживати єврейському населенню заборонялося. Перше масове вбивство єврейського населення в кількості 1300 осіб відбулося 16 вересня 1941 г. в урочищі Белендійка, друге масове вбивство євреїв відбулося рівно через місяць. Як в першому, так і в другому випадку розстрілу піддавалося все єврейське населення, не виключаючи старих, жінок і дітей, навіть новонароджених. Всіх їх роздягали в тирі військового містечка і голяка гнали до могил розстрілу. Дітей, як правило, кидали в ями живими. Окремих євреїв, які ховалися, після виявлення також закопували в землю живцем. Загалом восени 1941 року було розстріляно понад 4000 євреїв, розстріли мешканців гетто продовжувались до травня 1942 року.
Поблизу Гайсина у с.Тарасівка був організований і концтабір, де утримувалися тисячі євреїв, депортованих з Бессарабії та Буковини, а також із сусідніх міст. Їх використовували як робочу силу на будівництві мосту на шляху до Вінниці та автошляху в Умань. Більшість з них загинули під час будівництва, інші - розстріляні. На південний схід від Гайсина в лісі під назвою Контроліс є місце розстрілу та захоронення більш як 300 євреїв, завезених із Немирівського та Бершадського районів.
БЕРШАДЬ. Влітку 1941 року євреї міста була були зігнані в гетто, створене в нижній частині міста - Долині; в його територію входили 12 провулків і 337 будинків. Гетто не було обгороджено колючим дротом, проте вихід за його межі карався смертю. Єврейським ремісникам було зобов'язано шити одяг і взуття для окупаційного начальства. Восени 1941 року близько Бершаді зупинилася багатотисячна колона євреїв, депортованих з Бессарабії і Буковини. В гетто виявилося близько 20 000 депортованих з Румунії, а також з Одеської області; Бершадське гетто стало одним з найбільших в Трансністрії.
В першу зиму окупації при епідемії тифу загинуло більше половини населення гетто: восени 1941 р в ньому було 25 000 чоловік, а в серпні 1942 року залишалося близько 10000. У 1942 році у гетто ввели режим жорсткої ізоляції, оточивши його ровом і колючим дротом, та піддавали в'язнів жорстокому насильству. Сотні євреїв були розстріляні у Бершаді на початку 1943 року за зв’язок із партизанами. Вони поховані у двох братських могилах в долині Берлівка.
ДАШІВ. 28 жовтня 1941 року було розстріляно близько 800 євреїв. Кілька людей, які пережили цю бійню, були вбиті в 1942 році недалеко від села Купчинці, в декількох кілометрах від Дашева.
ОБОДІВКА. У серпні 1941 року в Ободівці було встановлено румунське окупаційне управління. Єврейський квартал був перетворений в гетто і обнесений колючим дротом. У листопаді 1941 року в Ободівкуі прибуло близько десяти тисяч депортованих з Румунії євреїв, взимку 1941-1942 р. кілька тисяч в'язнів гетто померло від епідемії тифу. Жителів гетто примусово використовували на будівельних та сільськогосподарських роботах. Під час окупації на сільськогосподарській фермі в 3 км від Ободівки по дорозі на цукровий завод було вбито кілька тисяч депортованих євреїв. Всього згідно з висновком Комісії з розслідування злодіянь нацистів на окупованих територіях в Ободівці під час війни було знищено близько одинадцяти тисяч євреїв.
ОЛЬГОПІЛЬ. Румунська окупаційна влада перетворила єврейський квартал Ольгополя в гетто, де жили близько 100-150 сімей місцевих євреїв, а також кілька сотень євреїв, депортованих з Бессарабії. У будівлі синагоги «Най Клюс» були поселені євреї, депортовані з Балти. Багато мешканців гетто загинули в листопаді-грудні 1941 р від епідемії тифу. У травні 1943 р в Ольгопіль привезли близько ста румунських євреїв з «політичного» табору в Вапнярці. За даними румунської статистики, в 1943 р в гетто Ольгополя було близько 700 євреїв, з них приблизно 500 місцевих.
ЧЕЧЕЛЬНИК. В організованому в єврейських кварталах Чечельника гетто влітку 1941 р. розмістилося близько 1000 євреїв Чечельника, а також євреї з Кодими і Піщанки, що врятувалися від розстрілів і депортації. Восени 1941 р в Чечельник прибуло більше тисячі євреїв, депортованих з Бессарабії і Буковини. В перенаселеному гетто лютували голод, тиф та інші інфекційні захворювання, через що померло близько половини депортованих. На початку 1942 р. в лісі біля села Куренівка в дерев'яній будівлі колишнього старообрядницького монастиря кілька сотень євреїв були спалені заживо.
РАЙГОРОД. Діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї для компактного мешкання та подальших репресій. Німецькі окупанти в селі Райгород замучили і розстріляли 6 тисяч громадян — євреїв та військовополонених.
Вічна пам’ять усім закатованим... А нам, живим - глибоке усвідомлення уроків Голокосту, адже ніщо не може бути вищим за право людини на життя.
