Гайсинська районна рада
Вінницька область
gov.ua Місцеве самоврядування України
  Пошук

Вшановуємо пам’ять

Дата: 26.11.2021 15:21
Кількість переглядів: 20

Шановні земляки! Щороку в останню суботу листопада ми  згадуємо жертв найстрашнішої трагедії в історії українського народу – Голодомору 1932-33 років. Ті події вписані чорним рядком і у історію нашого Гайсинського району, адже на його території внаслідок цієї трагедії загинули десятки тисяч людей.

Дуже важливо сьогодні, щоб усі ми усвідомлювали – події 1932-33 років не були випадковістю чи фатальним збігом обставин. Це була спланована акція. Українство хотіли зломити, залякати, поставити на коліна, винищити. Правду про Голодомор кілька десятиріч замовчували та викривляли. Проте вона жила в пам’яті тих, хто пережив цю трагедію. Ця пам’ять жива й досі – у серцях нащадків, і ця пам’ять буде житиме і у серцях наступних поколінь українців.

Ми маємо усвідомити, щоб не сталося більше подібної трагедії з нашими дітьми, внуками, нашими правнуками, ми повинні бути єдині у творенні нашої Української національної держави, тверді та свідомі у захисті наших прав і свобод.

Пом'янімо сьогодні  жертв геноциду українського народу та запалімо у душах та у вікнах своїх будинків свічки пам’яті на знак скорботи.  Світла пам’ять безвинно загиблим…

                  Голова районної ради                    В.В.Савчук

Зворушує мелодія скорботи.
В уяві 33-ій постає.
Незримий відчува
єм дотик
Трагедії, що всі думки снує.
Де смерть-сновида знов людей чатує,
Тенета розставляє смертні скрізь.
Нещадний голод селами лютує,
Вмивається в гіркому морі сліз.
Давно не чути голосу людського,
Ні кішки, ні собак нема ніде.
Горобчики цвірінькають довкола,
Та око зголодніле їх знайде…
- У чому винні Ви, старенька мати?
- Чому голодне стихло немовля?
Хто відповідь правдиву зможе дати?
Лиш пам'ять серця з болем промовля:
Могли б вони ще жити і творити,
Вітчизну прославляти у віках.
Та голод неможливо припинити,
Якщо він «запланований в верхах».

Щасливі, бо не бачили ми лиха,
Не бачили, як просто на очах
Від голоду вмирає тихо-тихо
Дитя мале у мами на руках.
Ніде нехай такого більш не буде!
Хай день новий життя несе нове.
Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди!
В достатку Україна хай живе!

                               Н.Погребняк


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь